У третій четвер травня українці традиційно одягають  вишиванки. Цьогоріч День вишиванки припадає на 18 травня. 

Вишиванка - це не просто одяг, вона є частиною нації, наша спадщина та ідентичність. Її малюнки та візерунки розкривають багатство та душу.

Кожна вишиванка має свою унікальну історію, що розповідає про місцеві традиції, віру й спосіб життя. Ці витончені візерунки несуть у собі глибокий сенс. Вони символізують мудрість, красу, здоров'я та щастя. Кожен візерунок має свою особливу значущість, і ми можемо розпізнати регіон чи сімейну традицію по його вигляду.

Українська вишиванка також стала символом національної єдності та незалежності. Важко уявити українські свята, заходи або урочистості де б ми були без вишиванки.

Вишиванка несе із собою відблиски української культури, привертає увагу до нашої багатогранності та спадщини. Вона виступає не тільки як модний елемент, але й як засіб вираження своєї національної гордості.

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок створення охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах та Порядок створення охоронних зон для збереження об’єктів Червоної книги України.

Такі охоронні зони можуть створюватися для збереження:

 Об'єктів Червоної книги України;

 Регіональних рідкісних видів;

 Типових та унікальних екосистем;

 Видатних та найстаріших дерев.

Руслан Стрілець: “Практика швидкого створення охоронних зон навколо цінних видів чи оселищ успішно показала себе у західних країнах. Цей досвід стане корисним Україні в умовах повоєнного відновлення довкілля. Адже такий гнучкий режим дозволяє адаптувати охоронну зону для збереження абсолютно різних видів та оселищ”.

Охоронні зони створюються для збереження невеликих місцевостей червонокнижних рослин у лісі або ж, як приклад, гнізда червонокнижного птаха на кшталт лелеки чорного.

Відтепер і в українському законодавстві з'явилася можливість створення таких охоронних зон.

Ініціювати їх створення можуть будь-які юридичні особи, у тому числі громадські організації або ж науково-дослідні установи.

Важливо, що Порядки встановлюють лише мінімальні вимоги до режиму охоронних зон. Тож не створюється надмірне регулювання і залишається можливість встановити оптимальний для конкретних об’єктів захисту режим охоронної зони.

Європейською Комісією оголошено нові конкурси Програми ЄС  LIFE – Програмі дій з довкілля та клімату на 2023 рік. Програма розрахована на 2021-2027 роки із загальним бюджетом 5,4 млрд євро, зокрема на 2023 рік оголошено конкурси на загальний бюджет 611 млн. євро.

Проєкти на конкурсний відбір можуть подавати юридичні особи будь-якою форми власності (органи місцевого самоврядування, органи виконавчої влади, установи державної, комунальної чи приватної форми власності, прибуткові чи неприбуткові, громадські організації) тощо.

З переліком проєктів, поданих на конкурсний відбір у 2023 році, можна ознайомитись за посиланням https://cutt.ly/r751lHT.

Програма ЄС LIFE – фінансова підтримка Євросоюзу, яка дозволяє реалізовувати проєкти у напрямках циркуляційної економіки та якості життя, природи та біорізноманіття, пом’якшення змін клімату, а також переходу до альтернативних джерел енергії.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України запрошує представників зацікавлених установ, організацій, громадських організацій, об’єднань, а також громадян взяти участь у круглому столі та обговорити реформу державної системи моніторингу довкілля. Вона започаткована Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля».

З текстом Закону можна ознайомитися за посиланням https://bit.ly/3o9gta8

 Теми для дискусії:

• поточний стан та перспективи реалізації реформи;
• створення ефективної, прозорої та відкритої системи моніторингу довкілля.

Захід відбудеться 19 травня 2023 року, об 11:00 у форматі онлайн-платформа.

Посилання для підключення >> https://bit.ly/42Fi72x

Інформацію взято з сторінки на фейсбуці Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Після стількох років зволікань, Україна нарешті встановить адекватні правила поводження з цим рідким отруйним металом. Ще у 2015 році законопроєкт неодноразово подавався на розгляд до офісу Президента, але через існуючі навколо нього фейки не був схвалений. Натомість за цей час до Конвенції вже приєдналася 141 країна світу.

І сьогодні, коли країна-терорист, держава занепаду - росія шукає будь-які приводи не брати участь у Конвенції, ми вкотре показуємо, що рухаємося разом з усім цивілізованим світом.

Що означає для України участь у Конвенції?

Це доступ до міжнародних фінансових ресурсів, які допоможуть очистити нашу країну від ртуті:

▪наприклад, вирішити багаторічну проблему із заводом «РАДИКАЛ». Сотні тонн ртуті просто неба у столиці - ненормальне і небезпечне явище. Наразі отримаємо можливість цивілізовано розв'язати це питання;

▪маємо низку об’єктів по країні, де ще є залишки ртуті від використовуваних радянських технологій;

▪у нас залишилася велика кількість ртутних та люмінесцентних ламп, ртутовмісних приладів, які необхідно утилізувати.

Наші партнери готові допомогти Україні пройти цей шлях - від приєднання до Конвенції до отримання доступу до всіх її інструментів.

Заручившись потужною підтримкою, продовжуємо впроваджувати якісні зміни та трансформувати країну.

Міндовкілля затвердило перелік чужорідних видів дерев, використання яких заборонено для відтворення лісів.

До переліку увійшли 13 видів: айлант найвищий, аралія маньчжурська, в'яз низький, гледичія колюча, горіх чорний, дуб червоний, каркас західний, клен ясенелистий, маслинка вузьколиста, павловнія (види та гібриди), робінія звичайна (акація), черемха пізня, ясен пенсільванський.

Відтепер ці види заборонено використовувати для створення та відновлення лісів та полезахисних смуг в Україні. Ті дерева заборонених видів, висаджені раніше набуття переліком чинності, вирубуватися не будуть.

Чужорідні види дерев здатні змінити або знищити цілі екосистеми. Не маючи природних ворогів на нових територіях, інвазійні види швидко розмножуються, захоплюють простір та витісняють місцеві види із природних ландшафтів.

«Три мільйони гектарів лісів в Україні постраждали через російську агресію та потребують відновлення. Затвердження Переліку інвазійних видів - це історичний природоохоронний крок, який дозволить відновити в Україні стійкі до кліматичних змін ліси з високими захисними властивостями та без агресивних видів-чужинців», – прокоментував затвердження переліку міністр Міндовкілля Руслан Стрілець.

Інформацію взято з сторінки на фейсбуці ДП «Ліси України»

Міндовкілля запустило відповідний цифровий модуль, де швидко та зручно можна оформити документ. Раніше процедура займала 60 календарних днів. Тепер замість друку купи паперів та очікувань – кілька хвилин.

Таке спрощення стало можливим завдяки внесенню Кабінетом Міністрів України змін до Порядку передачі документації для надання висновку з ОВД та фінансування оцінки впливу на довкілля.

Детальна інструкція як укласти договір онлайн за посиланням https://bit.ly/3o3WFFd

Директором департаменту екології та природних ресурсів облвійськадміністрації В’ячеславом Дубровським взято участь у робочій нараді проведеній 11 травня 2023 року першим заступником начальник Кіровоградської облвійськадміністрації Павло Конопко з представниками ДП «Ліси України» щодо розвитку лісової галузі на Кіровоградщині.

У нараді взяв участь начальник Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Сергій Перов і керівники філій ДП «Ліси України».

«У 2022 році розпочався процес реформування лісової галузі. Змінені підходи в управлінні. Реформа централізувала лісову галузь, на облвійськадміністрацію покладена роль координування, тому нам важливо налагодити співпрацю та зворотній зв'язок з філіями ДП «Ліси України», які розташовані на Кіровоградщині», - акцентував Пало Конопко.

Присутні зупинились на питаннях виконання програми Президента України «Зелена Україна» з лісонасадження, особливостях землевпорядкування та ведення господарської діяльності філіями ДП «Ліси України».

«Здійснювати ведення лісового господарства в умовах воєнного стану дуже нелегко. Наповнення бюджетів, забезпечення робочих місць – важливий аспект, але необхідно приділити увагу і екологічній складовій. Дуже важливо для облвійськадміністрації було почути про проблеми та виклики, над якими працюють філії ДП «Ліси України» та бачення розвитку й перспектив», - резюмував Павло Конопко.

09 травня 2023 року перший заступник начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації Павло Конопко провів виїзну нараду щодо стану очисних споруд с.Созонівка Кропивницького району та можливого фінансування нового будівництва очисних споруд вказаного населеного пункту.

Нове будівництво очисних споруд у с.Созонівка сприятиме припиненню забруднення річки Созонівка, яка впадає у річку Інгул, яка, своєю чергою, є найбільшою притокою річки Південний Буг.

У нараді взяв участь директор департаменту екології та природних ресурсів облвійськадміністрації В’ячеслав Дубровський, керівництво департаменту капітального будівництва облвійськадміністрації та Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області та представники органів місцевої влади.