Всесвітній день екологічної освіти щорічно відзначається 12 травня. Важливість екологічної освіти полягає в тому, щоб підвищити рівень знань людей у вивченні навколишнього середовища, виявити екологічні проблеми та брати активну участь у їх вирішенні.

Екологічна освіта спрямовано на підвищення поінформованості як на глобальному, так і на місцевому рівні. Освіта у сфері охорони навколишнього середовища формує екологічно свідомих і активних громадян, прихильних до збереження та захисту природи.

Всесвітній день екологічної освіти відзначається з 1972 року, від дати прийняття Декларації Конференції Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища людини.

Сьогодні, як ніколи раніше, нам потрібні колективні дії, що ґрунтуються на знаннях та навичках, які можуть задовольнити потреби нинішніх поколінь, не ставлячи під загрозу можливості майбутніх.

Важливо розуміти, що незалежно від того, чи є ви викладачем екології, фахівцем з охорони навколишнього середовища чи любителем природи, знання про охорону природи – це ключ до її довгострокового збереження.

Одним з основних завдань Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (Мінреінтеграції) є здійснення заходів з протимінної діяльності, зокрема з інформування населення про небезпеку вибухонебезпечних предметів.

В наслідок широкомасштабного військового вторгнення рф в Україну та ведення їх військами активних бойових дій, постійних обстрілів, мінувань територій та об’єктів цивільної інфраструктури в межах населених пунктів, включаючи встановлення саморобних вибухових пристроїв, майже 14 % території держави стали небезпечними від вибухонебезпечних предметів.

Зважаючи на критичне соціальне значення порушеного питання та необхідність попередження випадків травмування цивільного населення через небезпечне поводження з вибухонебезпечними предметами, Мінреінтеграції підготовлено інформаційний відео матеріал який можна завантажити за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1CXKYZpSg7z9rkcIq3DLOu05Hzs00Rufp/view?usp=sharing

У постійно діючому сервісі "Інвестиційний атлас надрокористувача", розмішеного на сайті Держгеонадр (https://www.geo.gov.ua/), для придбання шляхом електронних торгів також пропонуються суб’єктам господарювання ділянки надр які розташовані на території Кіровоградській області.

У разі зацікавленості тією чи іншою пропозицією суб’єкту господарювання необхідно звертається до Держгеонадр із відповідною заявою щодо виставлення на електронні торги спеціального дозволу на користування надрами ділянки, котра його зацікавила, та надіслати скан-копію підписаного листа на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Зразок заяви розміщений на сайті Держгеонадр в розділі "Примірні форми документів" за посиланням https://www.geo.gov.ua/nadrokorystuvannya/prymirni-formy-dokumentiv/

Після отримання відповідної заяви Держгеонадра (не пізніше 3 робочих днів) здійснює її опрацювання та виставляє ініційовану ділянку на електронні торги (аукціон) відповідно до затвердженого Графіку за групами корисних копалин.

Дата електронних торгів визначається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 23 вересня 2020 року № 993 "Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами" для конкретного виду надр (50 або 90 днів з моменту розміщення лоту на ProZorro. Продажі).

Також суб’єкт господарювання має право надати (номінувати) власну обґрунтовану пропозицію щодо будь-якої ділянки надр з метою її подальшого виставлення для проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами шляхом електронних торгів. Суб’єкт господарювання може попередньо звернутися до ДНВП "Геоінформ України" з метою отримання інформаційної довідки щодо підготовленості об’єкту до виставлення на аукціон (на договірній основі). У зверненні зазначається назва ділянки, вид корисної копалини, вид користування надрами, географічні координати та характеристика ділянки надр.

Правила ініціювання та номінування ділянок надр з метою виставлення їх на аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів розміщено на сайті Держгеонадра за посиланням  https://www.geo.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/pravyla-initsiiuvannia-ta-nominuvannia.docx

 З метою налагодження ефективного діалогу із суб’єктами ринку в Державній службі геології та надр України функціонує Єдине вікно надрокористувача.

Спеціалісти Держгеонадр надають роз’яснення щодо питань надання спеціальних дозволів на користування надрами, а також процедури продовження строку дії, переоформлення та внесення змін до дозволу, відповідно до вимог Порядку надання спеціальних дозволів.

Консультування в Єдиному вікні надрокористувача відбувається в телефонному режимі за попереднім записом. Для цього надрокористувачу потрібно зареєструватися в онлайн-календарі на вебсайті Держгеонадр, обравши зручний день та час, внести дані про себе та зазначити зміст питання, щодо якого потрібні роз’яснення.

Міністерство молоді та спорту України спільно з Координаційним штабом з гуманітарних та соціальних питань Офісу Президента України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міністерством розвитку громад та територій України запустили платформу гуманітарної допомоги цивільному населенню «СпівДія».

Платформа «СпівДія» забезпечуватиме допомогу цивільному населенню за такими напрямами:

• Співдія волонтери – платформа волонтерів, які долучаються до ініціатив платформи;
• Співдія діти – створення просторів двох типів: стаціонарних та мобільних з метою розвитку неформальної освіти та надання психологічної допомоги дітям від 5 до 12 років;
• організація волонтерської допомоги у доставці медикаментів до потребуючих;
• Співдія підприємці – підтримка спільноти підприємців, малого та середнього бізнесу з метою сприяння відновленню бізнесу під час війни та у післявоєнний період;
• Співдія work – підтримка у працевлаштуванні біженців та тимчасово переміщених осіб та зміні професії;
• Співдія шелтер – підтримка поселень евакуйованих громадян;
• Співдія хаб – організація гуманітарних просторів на базі молодіжних центрів та молодіжних просторів, активних волонтерських та громадських організацій України для підтримки потребуючих українців, які постраждали під час війни.

Наразі молодіжні центри та молодіжні простори в Україні стали пунктами прийому біженців, збору та видачі гуманітарної допомоги цивільному населенню. Саме молодіжні центри є доступними просторами, у яких цивільне населення отримує захист та допомогу. Тому СпівДія прагне розвивати систему допомоги населенню через молодіжні центри та молодіжні простори, які є близькими та зрозумілими для населення.

Концепт хабів у системі СпівДія:

• комунікація та консультування: взаємодопомога людина-людині/місце для взаємодії місцевого населення з волонтерами;
• розподільча функція: заходи для підтримки населення регіонів, розподілення необхідних товарів та послуг серед потребуючих;
• консультування щодо існуючих шелтерів для біженців, наявності місць, розподілення та супровід біженців;
• надання інших послуг для підтримки цивільного населення (в тому числі фокус на біженців та їх пріоритетні потреби): юридичні консультації, психологічна підтримка, консультації щодо працевлаштування та зміни професій, простір дружній до дітей (неформальна освіта, babysitting та надання психологічної допомоги).

Із 20 квітня 2022 року в рамках роботи платформи «СпівДія» та Співдія хабів було запущено напрям психологічної та юридичної допомоги цивільному населенню.

Скористатися послугами психологічної та юридичної підтримки особа може зареєструвавшись за посиланням: https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r . Після реєстрації   запит   такої   особи   верифікують   оператори  та   передають   на опрацювання Співдія хабу або відповідному профільному онлайн-консультанту.

Скористатися послугами психологічної підтримки можна двома способами:

• записатися на консультацію офлайн: у 20-ти Співдія хабах (список додається) із 20 квітня працюють психологи, які надають цивільному населенню як індивідуальні консультації, так і проводять групові заняття (із урахуванням безпекової ситуації в регіоні);
• записатися на консультацію онлайн: якщо особа не має змоги скористатися консультацією на базі хабу в мережі Співдія, то така консультація психолога може надаватися онлайн засобами телефонного зв’язку.

До основних завдань психологічної підтримки населення належать:

формування   і   підтримка   на   належному   рівні   психологічного   стану цивільного населення щодо адаптації у суспільному житті під час війни;

підготовка та надання консультацій цивільному населенню щодо реагування на кризові ситуації під час війни;

психологічна підготовка та підтримка цивільного населення до життя в Україні в умовах війни;

здійснення заходів щодо оптимізації соціально-психологічного клімату цивільного населення у відповідних населених пунктах;

здійснення психологічної підтримки внутрішньо переміщених осіб;

психологічна реабілітація цивільного населення, яке постраждало під час війни.

Послуги з юридичної підтримки кейс-менеджерами надаються в режимі онлайн з використанням засобів телефонного зв’язку.

До основних завдань юридичної підтримки населення належать:

надання юридичної підтримки цивільному населенню під час війни;

здійснення консультування цивільного населення (особливо уразливих його груп або тих, які перебувають у складних життєвих обставинах), яке постраждало під час війни в Україні, щодо норм та вимог законодавства, що передбачає право таких громадян на пільги, субсидії, соціальні виплати або компенсації, іншу допомогу цивільному населенню, що передбачена законодавством;

інформування цивільного населення про права та обов’язки під час війни в Україні, консультування щодо прав і можливостей жінок і чоловіків.

05 травня 2022 року відбудеться онлайн-конференція – "Екологічна безпека України в умовах воєнного часу та програма "Green economic recovery"

З точки зору довкілля не буває локальної війни, адже наслідки навіть найменших військових дій поширюються на цілий світ і мають виключно шкідливі результати на здоров’я та життя цілого людства. Довкілля залишається непомітною жертвою війни.

Професійна асоціація екологів України ініціює проведення онлайн-конференції щодо стану екологічної безпеки та розробки дорожніх карт поствоєнного зеленого відновлення.

Головна мета заходу – об’єднати зусилля задля створення дорожніх карт та практичних маршрутів, якими можуть скористатися громади і компанії, що охоплюють ключові сфери ділової діяльності, які є важливими для суспільства в воєнний та поствоєнний періоди.

Ознайомитися з програмою та зареєструватися для участі можна за посиланням.

29 квітня щорічно вшановується пам'ять тих, хто загинув та постраждав внаслідок застосування хімічної зброї.

Пам’ятний день був заснований у листопаді 2005 року рішенням 10-ї сесії Конференції держав-учасниць Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення. Постановою C-10/5 від 11 листопада 2005 року запроваджено День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї, що присвячений дню, коли у 1997 році Конвенція набула повну законну силу на міжнародному рівні, та як нагадування майбутнім поколінням про жахливі наслідки й загрози даного виду озброєнь.

На жаль, у сучасному світі хімічна зброя залишається серйозною загрозою для його безпеки. Будь-де, у будь-який час і за будь-яких обставин заборонено застосовувати хімічну зброю. Заборона її сьогодні є загальносвітовою нормою.

Хімічна зброя – це один з різновидів зброї масового ураження, коли використовуються бойові отруйні речовини, які токсично впливають на людський організм. Крім того, небезпечні хімічні речовини спричиняють забруднення навколишнього природного середовища.

Застосування хімічної зброї – воєнний злочин і порушення міжнародної Конвенції. Винні у її застосуванні повинні бути притягнуті до відповідальності.

Щоб забезпечити майбутнє без хімічної зброї, цивілізований світ повинен захищати та не допускати порушення норми, закріпленої в Конвенції про хімічну зброю, яка визначає «заради всього людства, повністю виключити можливість застосування хімічної зброї».

Сподіваємося, інформація про хімічну зброю ніколи не знадобиться та для обізнаності про види хімічної зброї, її дію і що робити у випадку виникнення хімічної небезпеки пропонуємо ознайомитися за посиланням на Укрінформ.

26 квітня – 36 років відтоді як сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – Чорнобильська катастрофа. У ніч на 26 квітня 1986 року стався вибух і подальше руйнування 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України, в результаті чого в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин.

 Чорнобильську катастрофу називають найстрашнішою ядерною катастрофою в історії. Трагедія забрала життя тисяч людей, стала причиною багатьох захворювань, принесла величезний збиток для навколишнього середовища. Жахливі наслідки цієї трагедії відчуваються й досі.

 Організація Об'єднаних Націй 08 грудня 2016 року ухвалила резолюцію, в якій 26 квітня було оголошено Міжнародним днем пам'яті про Чорнобильську катастрофу.

 Міжнародний день пам'яті про Чорнобильську катастрофу включає заходи по всьому світу, присвячені підвищенню поінформованості про наслідки Чорнобильської катастрофи та ризики ядерної енергетики в цілому. Також, це день вшанування людей, які ціною свого життя і здоров’я рятували людство від найжахливішої ядерної аварії планетарного масштабу.

Щороку 22 квітня відзначається Міжнародний день Землі.

Мета цього дня – єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища та збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа, а також підвищення обізнаності про те, що люди несуть колективну відповідальність за досягнення гармонії з природою, забезпечення балансу економічних, соціальних і екологічних потреб нинішнього та майбутніх поколінь.

Вперше 22 квітня 1970 року у США, в Нью-Йорку, студенти, школярі та їхні вчителі організували проведення національного свята – Дня Землі. Його учасники запропонували звернути увагу на екологічні проблеми і спробувати спільними зусиллями берегти зелену планету. З 1990 року цей день проголошено міжнародним.

У Міжнародний день Землі кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: прибрати сміття на прилеглій території, висадити дерево, відмовитися на один день від використання автомобіля тощо.

Приєднуйтесь до глобального руху за відновлення гармонії з природою та Землею!