22 травня щорічно відзначається Міжнародний день біологічного різноманіття, темою якого у 2022 році визначено «Будуємо спільне майбутнє для всього життя».

Біорізноманіття – це різноманітність життя на землі, яке включає всі організми, види та популяції, генетичні варіації, комплексні сукупності спільнот та екосистем, а також їх зв’язки з навколишнім середовищем. Біорізноманіття є основою життя на планеті, його збереження є необхідним для існування людини.

За підрахунками вчених, сьогодні на землі живе щонайменше 8 мільйонів видів рослин і тварин. Екосистеми, в яких живуть ці види, неймовірно складні, і кожна частина екосистеми залежить від інших. Людина є невід’ємною частиною екосистеми і перебуває в важливих взаємопов’язаних відносинах рослин, тварин і людей. Однак діяльність людини суттєво впливає на екосистеми. Основними чинниками втрати біорізноманіття є зміна клімату, надмірна експлуатація природних ресурсів, забруднення та урбанізація. Негативний вплив людини на біорізноманіття досяг небувалих масштабів. Близько 75% наземного середовища і 66% водного середовища були суттєво змінені діями людини. Тисячі видів тварин і рослин зараз перебувають під загрозою зникнення.

Втрата біорізноманіття загрожує всім, у тому числі і людині. Як показала нинішня пандемія, посилення негативного впливу людської діяльності на навколишнє середовище серйозно загрожує здоров’ю та життю людей. Хоча незрозуміло, як ця хвороба перейшла від тварин до людини, це не перша зоонозна хвороба, яка з’явилася останнім часом (зоонози – хвороби, що передаються від тварин до людей), і вчені кажуть, що не буде останньою. Існують тісні зв’язки між появою хвороби та серйозними змінами екосистеми.

Міжнародний день біологічного різноманіття – це ще одна нагода звернути увагу громадськості на необхідність збереження біорізноманіття та усвідомлення відповідальності за дорогоцінну спадщину для майбутніх поколінь.

Повітря, яким ми дихаємо, вода, яку ми п’ємо, і їжа, яку ми споживаємо – все залежить від біорізноманіття. Стає очевидним, що людству потрібно докладати максимум зусиль по збереженню біорізноманіття, щоб уникнути руйнування майбутнього.

Всесвітній День вишиванки відзначається кожного року у третій четвер травня. Головне на цьому святі – вишивана сорочка – унікальний витвір українського народу, що став справжнім символом самоідентифікації українців.

Вишиванка – важлива частина культури українського народу, особливий елемент національного одягу, сповнений українським колоритом та майстерністю нашого народу, який здатний створювати неповторну самобутню красу.

Вишиваємо єдність попри біль та втрати. Бо у нас живе любов – під лікарським халатом, вогнезахисним костюмом, бронежилетом, фартухом.

Вишиваємо пам’ять. Про героїв, які ніколи вже не одягнуть вишиванки, але дали змогу зробити це нам.

Вишиваємо майбутнє. На землі, де голосно сміються діти, де поцілунки на лаві у парку, де веселкові фонтани нагадують про літо.

Вишиваємо життя. Бо саме за нього йде боротьба. За нашу вільну незалежну Україну.

Всесвітній день екологічної освіти щорічно відзначається 12 травня. Важливість екологічної освіти полягає в тому, щоб підвищити рівень знань людей у вивченні навколишнього середовища, виявити екологічні проблеми та брати активну участь у їх вирішенні.

Екологічна освіта спрямовано на підвищення поінформованості як на глобальному, так і на місцевому рівні. Освіта у сфері охорони навколишнього середовища формує екологічно свідомих і активних громадян, прихильних до збереження та захисту природи.

Всесвітній день екологічної освіти відзначається з 1972 року, від дати прийняття Декларації Конференції Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища людини.

Сьогодні, як ніколи раніше, нам потрібні колективні дії, що ґрунтуються на знаннях та навичках, які можуть задовольнити потреби нинішніх поколінь, не ставлячи під загрозу можливості майбутніх.

Важливо розуміти, що незалежно від того, чи є ви викладачем екології, фахівцем з охорони навколишнього середовища чи любителем природи, знання про охорону природи – це ключ до її довгострокового збереження.

Кожного року третьої п’ятниці травня світ відзначає важливу екологічну подію – Всесвітній день зникаючих видів. У 2022 році дата святкування припадає на 20 травня.

Мета екологічного дня спрямована на ознайомлення людей з глобальною важливістю захисту зникаючих видів тварин, рослин та інших живих організмів, а також дій, які необхідно здійснювати для їх захисту та подальшого збереження.

Зникаючі види – біологічні види, які знаходяться під загрозою вимирання.

У біосфері нашої планети всі види так чи інакше взаємопов’язані між собою і зникнення навіть одного, нехай для декого і незначного, негативно вплине й на інші види.

Міжнародним союзом охорони природи (МСОП) визначений статус «під загрозою зникнення» та укладений перелік видів, яким загрожує зникнення за результатами оцінки стану на глобальному і регіональних рівнях. За даними, щонайменше 40 тис. видів тварин, комах, рослин та інших організмів перебувають під загрозою зникнення в усьому світі (інфографіка).

Причини небезпеки різноманітні – це може бути втрата тваринами територій проживання та погіршення умов перебування на них, браконьєрство, забруднення природних екосистем, завезення чужорідних (інвазивних) видів, спалахи інфекційних і паразитарних захворювань, а також катастрофічні темпи зміни клімату.

Дика природа з великою швидкістю зникає. Без тих чи інших видів запускається процес руйнування екосистем, у яких вони жили, що стає небезпечним не тільки для тварин, рослин і риб, а й для людини.

Всесвітній день зникаючих видів покликаний допомогти людям дізнатися більше про екологічну проблему, з якою сьогодні стикається світ природи. Для вирішення питання збереження зникаючих та рідкісних видів тварин, збільшення їх популяції існує величезна потреба у всесвітніх зусиллях.

Щорічно 15 травня в усьому світі відзначається Міжнародний день захисту клімату, мета якого – привернути уваги людства до проблеми його зміни.

У звіті Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) зазначено, що зміна клімату, спричинена людиною, суттєво впливає на погодні та кліматичні умови у кожному регіоні по всьому світу. Екстремальні ситуації, такі, як спека, сильні опади, посухи та тропічні циклони, тісно пов’язані із впливом людини, постійно зростають.

З позиції впливу на суспільство, періоди спеки відбуваються частіше, починаються раніше і закінчуються пізніше. Температура вище 40°C і навіть 50°C стає дедалі частішою у багатьох частинах світу, створюючи серйозну загрозу для здоров’я людей та навколишнього середовища.

Зміна клімату впливає на кругообіг води – тепліша атмосфера утримує більше вологи, таким чином, частота та інтенсивність сильних опадів зростає і, як очікується, це триватиме надалі. За прогнозами МГЕЗК, екстремальні щоденні опади посиляться приблизно на 7% на кожен 1°C глобального потепління. Є численні приклади місячних або навіть багатомісячних опадів, що випадають за лічені години чи дні, із руйнівними та смертельними повенями – таке спостерігалося в Африці, Азії, Європі, Північній та Південній Америці протягом останніх кількох років.

За прогнозами, посилення глобального потепління також призведе до збільшення площі посушливих територій, які потерпають від постійних і сильних посух, що може бути сумнозвісною катастрофою, яка вже зараз повільно починається.

Очікується, що зі збільшенням потепління частка інтенсивних тропічних циклонів зростатиме в глобальному масштабі. За даними МГЕЗК, ймовірність складних повеней постійно зростає і продовжуватиме зростати як через підвищення рівня моря, так і через більш екстремальні інтенсивні опади.

Одночасні періоди спеки та посухи, ймовірно, будуть ставати частішими, що викликатиме ризик виникнення лісових пожеж.

Вогонь завдає серйозної шкоди природним екосистемам, спричиняє втрату біорізноманіття, знищує середовища існування та створює загрозу для здоров’я і життя людей, а задимлення в результаті пожеж призводить до викиду вуглекислого газу в атмосферу, що сприяє глобальному потеплінню.

Тож задля безпечного майбутнього та запобігання виникнення найгірших наслідків глобального потепління і забезпечення стабільного клімату світ має об’єднатися навколо вирішення цієї проблеми.

У постійно діючому сервісі "Інвестиційний атлас надрокористувача", розмішеного на сайті Держгеонадр (https://www.geo.gov.ua/), для придбання шляхом електронних торгів також пропонуються суб’єктам господарювання ділянки надр які розташовані на території Кіровоградській області.

У разі зацікавленості тією чи іншою пропозицією суб’єкту господарювання необхідно звертається до Держгеонадр із відповідною заявою щодо виставлення на електронні торги спеціального дозволу на користування надрами ділянки, котра його зацікавила, та надіслати скан-копію підписаного листа на електронну адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Зразок заяви розміщений на сайті Держгеонадр в розділі "Примірні форми документів" за посиланням https://www.geo.gov.ua/nadrokorystuvannya/prymirni-formy-dokumentiv/

Після отримання відповідної заяви Держгеонадра (не пізніше 3 робочих днів) здійснює її опрацювання та виставляє ініційовану ділянку на електронні торги (аукціон) відповідно до затвердженого Графіку за групами корисних копалин.

Дата електронних торгів визначається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 23 вересня 2020 року № 993 "Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами" для конкретного виду надр (50 або 90 днів з моменту розміщення лоту на ProZorro. Продажі).

Також суб’єкт господарювання має право надати (номінувати) власну обґрунтовану пропозицію щодо будь-якої ділянки надр з метою її подальшого виставлення для проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами шляхом електронних торгів. Суб’єкт господарювання може попередньо звернутися до ДНВП "Геоінформ України" з метою отримання інформаційної довідки щодо підготовленості об’єкту до виставлення на аукціон (на договірній основі). У зверненні зазначається назва ділянки, вид корисної копалини, вид користування надрами, географічні координати та характеристика ділянки надр.

Правила ініціювання та номінування ділянок надр з метою виставлення їх на аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів розміщено на сайті Держгеонадра за посиланням  https://www.geo.gov.ua/wp-content/uploads/2021/06/pravyla-initsiiuvannia-ta-nominuvannia.docx

 З метою налагодження ефективного діалогу із суб’єктами ринку в Державній службі геології та надр України функціонує Єдине вікно надрокористувача.

Спеціалісти Держгеонадр надають роз’яснення щодо питань надання спеціальних дозволів на користування надрами, а також процедури продовження строку дії, переоформлення та внесення змін до дозволу, відповідно до вимог Порядку надання спеціальних дозволів.

Консультування в Єдиному вікні надрокористувача відбувається в телефонному режимі за попереднім записом. Для цього надрокористувачу потрібно зареєструватися в онлайн-календарі на вебсайті Держгеонадр, обравши зручний день та час, внести дані про себе та зазначити зміст питання, щодо якого потрібні роз’яснення.

Всесвітній день бджіл щороку відзначається 20 травня. Це свято запроваджене у грудні 2017 року Організацією Об’єднаних Націй, і вже вперше Всесвітній день бджіл відзначався в травня 2018 року.

Мета Всесвітнього дня бджіл – підвищення обізнаності про загрози для запилювачів внаслідок людської діяльності та визнання ролі бджіл як важливих запилювачів для екосистеми.

Бджоли роблять вагомий внесок у глобальну продовольчу безпеку та мають ключове значення для збереження біорізноманіття. Інтенсивне ведення сільського господарства, зміна землекористування, монокультури, пестициди та зміни клімату створюють проблеми для популяцій бджіл і, як наслідок, якості продовольства, що може мати далекосяжні негативні наслідки для людства.

Запилення є фундаментальним процесом виживання екосистем. Бджоли – маленькі комахи, які несуть людству величезну користь, запилюють понад 75% усіх світових продовольчих культур та 35% сільськогосподарських угідь у світі.

«Трудівниці» не тільки запилюють рослини, вони ще дарують людині цінні продукти: мед, маточне молочко, бджолину отруту, прополіс, віск – які є природними антибіотиками. Однак, в той же час бджоли мають потребу в захисті і турботі. У всьому світі їх вимирання є актуальною проблемою.

Всесвітній день бджіл – це чудова нагода детально оцінити тенденцію скорочення популяції бджіл, створити сприятливі умови середовища їх перебування та забезпечити таким чином глобальну продовольчу безпеку.

Бджоли є життєво важливими для забезпечення балансу між людьми, рослинами, тваринами та навколишнім середовищем.

«Приглушіть світло для птахів уночі» – офіційний слоган Всесвітнього дня мігруючих птахів у 2022 році. Цього року захід присвячено впливу світлового забруднення на перелітних птахів.

Протягом тисячоліть птахи літають по всьому світу. Вони мають культурну, художню, філософську та економічну цінність. Але крім цього, вони відіграють величезну роль у збереженні як екосистеми, так і всього живого на нашій планеті. Птахи борються зі шкідниками та розносять насіння. Близько 5% рослин, які людина використовує в їжу або ліки, запилюються птахами.

У сучасному світі світлове забруднення щороку зростає, постійно збільшуючи вплив на екосистему, включаючи мільйони перелітних птахів.

Як відомо, більшість птахів мігрують уночі. Штучне світло приваблює та дезорієнтує птахів під час нічного польоту, підвищуючи ймовірність їх зіткнень з будівлями та висотними спорудами, внаслідок чого вони зазнають пошкоджень, приземляються та стають уразливими для різноманітних небезпек. Також світлове забруднення впливає на птахів і іншими способами, порушуючи їх внутрішній годинник, таким чином створюючи перешкоду здійснювати далекі міграції.

Всесвітній день мігруючих птахів, який відзначається у 2022 році у другу суботу травня (14-го числа) та жовтня (8-го числа), спрямований на вжиття заходів щодо зменшення світла у будівлях та спорудах, у періоди весняної та осінньої міграції птахів між країнами та континентами.

Під час проведення даного заходу необхідно діяти колективно, щоб якнайбільше обмежити використання непотрібного світла в нічний час, таким чином зменшивши негативний вплив, що здійснюється на перелітних птахів. Забезпечення проведення відповідних заходів по всьому світу створить гарантію безпеки як для міграції птахів, так і для екосистеми.

29 квітня щорічно вшановується пам'ять тих, хто загинув та постраждав внаслідок застосування хімічної зброї.

Пам’ятний день був заснований у листопаді 2005 року рішенням 10-ї сесії Конференції держав-учасниць Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення. Постановою C-10/5 від 11 листопада 2005 року запроваджено День пам’яті всіх жертв застосування хімічної зброї, що присвячений дню, коли у 1997 році Конвенція набула повну законну силу на міжнародному рівні, та як нагадування майбутнім поколінням про жахливі наслідки й загрози даного виду озброєнь.

На жаль, у сучасному світі хімічна зброя залишається серйозною загрозою для його безпеки. Будь-де, у будь-який час і за будь-яких обставин заборонено застосовувати хімічну зброю. Заборона її сьогодні є загальносвітовою нормою.

Хімічна зброя – це один з різновидів зброї масового ураження, коли використовуються бойові отруйні речовини, які токсично впливають на людський організм. Крім того, небезпечні хімічні речовини спричиняють забруднення навколишнього природного середовища.

Застосування хімічної зброї – воєнний злочин і порушення міжнародної Конвенції. Винні у її застосуванні повинні бути притягнуті до відповідальності.

Щоб забезпечити майбутнє без хімічної зброї, цивілізований світ повинен захищати та не допускати порушення норми, закріпленої в Конвенції про хімічну зброю, яка визначає «заради всього людства, повністю виключити можливість застосування хімічної зброї».

Сподіваємося, інформація про хімічну зброю ніколи не знадобиться та для обізнаності про види хімічної зброї, її дію і що робити у випадку виникнення хімічної небезпеки пропонуємо ознайомитися за посиланням на Укрінформ.